- напереміну
- присл. Пр.Назмінно, по черезі, одно подругому.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
напереміну — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
напереміну — навперемі/ну, присл., розм. Те саме, що наперемінку, навперемінку … Український тлумачний словник
наперемінки — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
наперемінку — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
наперемінки — навперемі/нки, присл., розм. Те саме, що наперемінку, навперемінку … Український тлумачний словник
наперемінку — навперемі/нку, присл., розм. По черзі, замінюючи одного одним; навперемінно … Український тлумачний словник
напеременку — наперем енку, нареч … Русский орфографический словарь
навперемін — присл., розм. Те саме, що наперемінку … Український тлумачний словник
навперемінки — присл., розм. Те саме, що наперемінку … Український тлумачний словник
навперемінку — див. наперемінку … Український тлумачний словник